Особливою гордістю бібліотеки є фонд стародруків і рідкісних видань ХVІІ–ХІХ ст., який у 1997 році виділено в окрему колекцію (1997 р. — більше 700 прим., 2004 р. — близько 900 прим., 2008 р. — 1016). На 1 січня 2009 року фонд рідкісних видань налічує 1262 примірників. Академічна бібліотека, як книгозбірня навчальна і наукова, не ставила перед собою спеціального завдання з колекціонування раритетів, бібліофільські уподобання для неї не є основними. Тому фонд рідкісних видань бібліотеки ХДАК формувався завдяки копіткій праці викладачів, з врахуванням того, що в Академії протягом довгого часу існувало книгознавче відділення і здійснювалась, і здійснюється дотепер, підготовка книгознавців вищої кваліфікації. Співробітниками відділу книгозберігання ведеться постійна робота по виявленню артефактних книжкових видань у фонді бібліотеки, і дійсно, знаходяться унікальні видання минулих століть, які є не тільки найціннішими експонатами старовини, але й відбивають профіль академії.
Найдавніша книга, що зберігається у фонді бібліотеки, датується 1595 роком. Це — «Маргирит» Іоана Златоуста [рис. 1], видана в Острозі. Друкована у дві фарби, вона є пам’яткою книжкового мистецтва періоду початку книгодрукування в Україні. Також серед книжкових артефактів заслуговує на увагу видання «Аріфметіка, сиречь наука числительная» Леонтія Магницького (1703). Це видання вважається не лише кращим зразком книжкової продукції першого десятиліття XVIII століття, але й першим вдалим підручником з математики.
Велике наукове значення має така пам’ятка стародруків, як «Ключ разумєнія» І. Галятовського (лаврське видання 1659 р.) [рис. 2.1, 2.2]. Тут автор до своїх проповідей приєднав один з перших теоретичних опитів науки красномовства. „Ключ разумєнія” — це найважливіша літературна та публіцистична пам’ятка епохи, видана тодішньою українською літературною мовою.
Заслуговує на увагу такий шедевр українського поліграфічного мистецтва, як «Анфологіон» [рис. 3.1, 3.2], виданий у 1619 році в друкарні Києво-Печерської Лаври. Це перше українське видання Мінеї Святкової, яке містить вибрані служби на 12 місяців року. Тексти були підготовлені Іовом Борецьким, митрополитом Київським, Галицьким і всієї Руси; у редагуванні книжки брав участь український письменник, культурний і церковний діяч Захарія Копистенський (архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1624 р.).
Цікавою знахідкою колекції стародруків в бібліотеці є перевидання рідкісної книги Каріона Істоміна «Букварь» [рис. 4], яка вперше була видана в 1694 р. Цей «Букварь» — цільногравіроване видання видатного майстра Леонтія Буніна, яке не могло в той час бути дешевим і популярним підручником. На думку фахівців, крім «Букваря» 1694 року з тих же самих гравірованих дощок були відтиснуті інші примірники видання в кінці XVII — на початку XVIII ст.
У колекції книг „гражданського” друку XVIII століття є цінна пам’ятка Гевара Антоніо «Золотые часы государей, по образу жітия Марка Аврелія Севера» (1782 р.). Слід відзначити, що в „Сводном каталоге русской книги гражданской печати XVIII века 1725–1800” серед фондотримачів цієї книги не названо жодної української бібліотеки.
Серед книжкових пам’яток, які є прикрасою фонду бібліотеки Академії культури, виділимо ще такі видання, як: «Аттическое красноречие или книга избранних речей» Ериція Путеанського (1644 р.) [рис. 5], «Городская и деревенская библиотека» (1784 р.), «Экономической магазинъ» (1788 р.), «Земноводнаго круга краткое описаніе» (1719 р.) [рис. 6.1 - 6.3], «Три разсужденія о трехъ главнейшихъ древностяхъ российскихъ» (1773 р.), прижиттєві видання видатних письменників із маргіналіями, видання Імператорської Академії наук у Санкт-Петербурзі та ін.
Крім зазначених, у фонді зберігаються видання відомого книговидавця і книготорговця Адольфа Федоровича Маркса (1838–1904), який широко практикував випуск ряду безплатних додатків до свого журналу „Нива”. Серед них були твори видатних російських і зарубіжних письменників, які завдяки дешевизні видань, розповсюджувались по російській провінції великими тиражами. Серед найбільш відомих видань фірми А. Маркса — прекрасно оформлене видання 1899 року „Фауст” І. В. Гьоте [рис. 7], а також „Потерянный рай и возвращенный рай”: „Поэмы с 50 картинками Густава Дорэ” Д. Мільтона (1859 р.) та ін.
Бібліотека має цікаву колекцію бібліографічних покажчиків ХІХ ст., а також рідкісні нотні видання, видані за життя авторів. Численні нотні видання та інші джерела потребують опрацювання та систематизації з позицій сучасності, тому перед бібліотекою постає завдання створити резервні цифрові копії унікальних та рідкісних видань на основі впровадження новітніх методик обробки матеріалу в автоматизованому режимі.