Вчений у галузі культурології, доктор історичних наук (2002), професор, заслужений діяч мистецтв України.

Народився 9 травня 1942 р. у м. Охтирка Сумської області. Освіта вища, у 1963 р. закінчив Білгородське музичне училище, у 1968 р. — Харківський державний інститут культури (диригент оркестру народних інструментів, викладач), у 1971 р. — аспірантуру Інституту історії АН СРСР. Кандидатська дисертація "Розвиток системи управління в галузі культури (20-30-і роки)", докторська дисертація "Історико-культурологічні концепції цивілізаційної еволюції в добу глобалізму (кінець XIX — початок ХХ ст.)" (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2002 р.).

Усе трудове життя Василя Миколайовича пов’язане з Харківською державною академією культури: 1971-1989 рр. — старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри, декан, проректор з наукової роботи, з 1989 р. — ректор. Створив та очолює кафедру історії та теорії культури (з 1986 р.).

В. М. Шейко — талановитий керівник, авторитетний учений, фундатор і визнаний лідер мистецько-культурологічної школи в Україні, автор понад 320 праць з питань історії та теорії культури, зокрема 30 монографій та підручників, серед яких: "Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ — початок ХХІ ст.)", "Історія української культури", "Історико-культурологічні аспекти психоаналізу", "Вища освіта в країнах Заходу: соціальні та етичні аспекти", "Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації". Він очолює авторський колектив багатотомного видання з історії світової художньої культури. Відповідальний редактор "Вісника Харківської державної академії культури". Як провідний культуролог неодноразово запрошувався для участі в міжнародних конференціях, симпозіумах та читання лекцій у США, Великій Британії, Німеччині, Нідерландах, Данії, Китаї та інших країнах.

Кавалер орденів "За заслуги" III, II та I ступенів, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.