До 125-річчя з дня народження видатного режисера XX-століття, теоретика і філософа театру Леся Степановича Курбаса вийшов друком бібліографічний покажчик «Творчий спадок Леся Курбаса у XXI столітті». Укладачі — зав. довідково-бібліографічного відділу бібліотеки ХДАК С. В. Євсеєнко, бібліограф О. М. Левченко, професор, зав. кафедри режисури ХДАК, засл. діяч мистецтв України С. І. Гордєєв. Науковий редактор — професор, доктор мистецтвознавства О. І. Чепалов.
Покажчик охоплює публікації з 1988 по 2012 рр. Це монографії, статті з періодичних, довідкових видань, наукових збірників, матеріали конференцій тощо.
До видання увійшли також відомості про дисертаційні дослідження, кінофільми, теле-, радіопередачі, пов’язані з творчістю митця.
Уперше опубліковано унікальні архівні матеріали.
Починаючи з лютого і аж до травня цього року театральна спільнота відзначала ювілей Леся Курбаса — його 125-річчя. До цієї дати було заплановано чимало цікавих подій, серед яких і презентація бібліографічного покажчика «Творчий спадок Леся Курбаса у ХХІ столітті», що відбулась в рамках Міжнародної наукової конференції «Лесь Курбас в контексті світової та вітчизняної культури» в Харкові.
Творчий спадок Леся Курбаса дуже значний та розмаїтий. На жаль, з практичною його частиною, а саме виставами та фільмами, ми можемо ознайомитися лише за фотографіями та текстами. А от щодо лекцій, листів, щоденникових записів, перекладів тощо — тут ситуація краща. Все нові й нові матеріали продовжують віднаходитися в архівах та друкуватися для того, щоб кожен охочий зумів відкрити для себе ще щось про людину, творчий досвід якої є невичерпним та важливим для різних поколінь театральних діячів. Так, у другому номері «Кіно-Театру» було вперше опубліковано листи Курбаса до харківського драматурга І. Дніпровського, виявлені С. Гордєєвим та С. Євсеєнко в архівному фонді Харківського літературного музею.
Крім того, осмислити та вивчати діяльність Леся Курбаса не втомлюються театрознавці, і не лише українські. І не дивно, адже тут маємо широкий спектр для досліджень, про що свідчать уже пункти розділу «Публікації про життя і творчість Леся Курбаса» у покажчику, як-от: «Роль Леся Курбаса у розвитку театральної справи України», «Лесь Курбас і театральні системи початку ХХ ст.», «Лесь Курбас — актор», «Лесь Курбас — театральний режисер і педагог», «Лесь Курбас і кіно», «Лесь Курбас і музика», «Лесь Курбас і літературне середовище його часу», і це ще далеко не весь перелік.
Як зазначено у передмові від укладачів, спадок Леся Курбаса раніше вже був зібраний та систематизований у таких виданнях, як «Лесь Курбас у театральній діяльності, в оцінках сучасників, — документи» (Балтимор–Торонто, 1989) та покажчик О. Попова «Лесь Курбас: указатель литературы за 1957–1987 гг.» (Харків, ХДНБК, 1988). Ці два видання надають найбільш повну бібліографію за період 1906–1989 рр., присвячену Лесю Курбасу. Покажчик «Творчий спадок Леся Курбаса у ХХІ ст.» хронологічно продовжує попередні видання та містить публікації з 1988 по 2012 рр., а також ті матеріали, які не увійшли до попереднього покажчика.
Укладачі — завідувач бібліографічного відділу бібліотеки ХДАК С. Євсеєнко, бібліограф О. Левченко та завідувач кафедри режисури, професор, кандидат мистецтвознавства С. Гордєєв — вдало систематизували велику кількість матеріалу, впорядкувавши його у три розділи. Перший має назву «Творча спадщина Леся Курбаса» і включає в себе бібліографічні відомості щодо його праць. Другий розділ — найбільший за обсягом, бо охоплює всю тематику видань про життєвий та творчий шлях режисера. Він свідчить про те, що найбільша увага дослідників стосується саме режисерської та педагогічної діяльності Леся Курбаса, його біографії, його учнів та послідовників, а також його впливу на сучасний театральний процес. Можна ще помітити й відносно велику кількість матеріалів, присвячених ушануванню пам’яті режисера, які у поєднанні з різноманітними подіями, хоча б навіть цьогорічними до ювілею Майстра, свідчать про незгасний інтерес та повагу до цієї особистості. Також до згаданого розділу увійшли відомості про кінофільми, теле- та радіопередачі про Леся Курбаса. У третьому розділі вперше представлено архівні матеріали про режисера, які потрапили сюди з Харківського літературного музею, Музею Харківського театру ім. Т. Шевченка, Харківського історичного музею, а також із приватної колекції С. Гордєєва.
Загалом покажчик містить 1283 позиції, причому його укладачі, здійснивши чималу та необхідну роботу в бібліотеках, архівах, фондах музеїв, не претендують на вичерпність охоплення матеріалу. А, зважаючи на незмінну тенденцію зацікавленості Курбасом старших та молодших театрознавців, покажчик стане цінним надбанням бібліотек та приватних колекцій дослідників і шанувальників театру.
Ольга Велимчаниця.
Творчий спадок Леся Курбаса у XXI столітті : бібліогр. покажч. : (до 125-річчя від дня народж.) / М-во культури України, Харк. держ. акад. культури, Бібліотека ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, С. І. Гордєєв, О. М. Левченко ; наук. ред. О. І. Чепалов]. — X. : ХДАК, 2012. — 220 с.
Значення постаті легендарного режисера-новатора, унікального режисера-педагога, видатного діяча не лише українського, а й світового театрального мистецтва Леся (Олександра Степановича) Курбаса важко переоцінити. Маючи європейську вищу освіту, продовжуючи власними здобутками традиції української акторської школи, Лесь Курбас став революціонером та оновлювачем сценічного мистецтва, борцем проти «народницько-етнографічного» побутового театру, реформатором театральної естетики свого часу. Нова доба буремних 20-х років вимагала нового мистецтва, нової драматургії, режисури, нового актора. Лесь Курбас створив низку молодіжних експериментальних студій, так званих майстерень, філій мистецького об'єднання «Березіль», в яких мав до 200 учнів. Творча спадщина відомого режисера порівняно добре збереглася, можливо, саме тому, що органи держбезпеки, які заарештували митця і знищили його, у своїх спецархівах зберігали усі нотатки, щоденники, лекції, листи, протоколи засідань режисерського штабу мистецького об'єднання «Березіль» та багато інших документів, що стосувалися «ворога народу». Творчий і теоретичний доробок Леся Курбаса неодноразово був предметом наукових досліджень багатьох українських та зарубіжних вчених, на цих безцінних матеріалах захищено ряд кандидатських та докторських дисертацій, видано фундаментальні монографії, збірники статей, матеріалів конференцій тощо. Співробітники бібліотеки і кафедри режисури Харківської державної академії культури гідно відзначили 125-річчя від дня народження видатного діяча української культури, театрального режисера Леся Курбаса. Ними підготовлений і виданий бібліографічний покажчик, де відображено публікації творів Л. Курбаса і літературу про нього за період з 1988 до 2012 р. Укладачі відзначають, що в процесі підготовки покажчика використано фонди різних бібліотек Харкова: Харківської державної академії культури, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Харківської міської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки імені К. С. Станіславського, бібліотеки Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія». Матеріали для покажчика надали також бібліотека Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса, Музей-садиба Леся Курбаса (с. Старий Скалат, Тернопільська обл.), дослідники його творчості з діаспори В. Ткач (США) та І. Макарик (Канада), театрознавці з Києва, Одеси, Львова. В окремому розділі наведено описи архівних документів, що стосуються життя та діяльності відомого режисера, із трьох харківських музеїв і приватної колекції С. Гордєєва. Загальна кількість бібліографічних описів — 1283. Усе це дає підставу сподіватися, що виявлення документів для відображення у бібліографічному покажчику здійснено з найбільшою повнотою. Однак з огляду вимог до науково-допоміжних покажчиків хотілося б бачити окремо поданий перелік джерел виявлення літератури, у тому числі із зазначенням, які періодичні та продовжувані видання та за які роки переглянуто при підготовці покажчика, а також опрацьованих інтернет-ресурсів та методику ознайомлення з ними.
Початкова дата бібліографічного обліку в пропонованому виданні обумовлена тим, що публікації за період 1906–1987 рр. повно відображено в таких виданнях: «Лесь Курбас у театральній діяльності, в оцінках сучасників: документи» (Балтимор–Торонто : Смолоскип, 1989) і «Лесь Курбас : указатель литературы за 1957–1987 гг. / сост. О. Попов» (Харків : Харк. держ. наук, б-ка ім. В. Г. Короленка, 1988).
Увесь наявний матеріал згруповано у три розділи. Перші два розділи традиційні для біобібліографічних покажчиків: у першому відображено твори митця (як окремі публікації творів Л. Курбаса з різних видань, так і збірники, де подано великий масив його теоретичної спадщини), у другому — літературу про митця. На наш погляд, назва першого розділу — «Творча спадщина Леся Курбаса» — надто загальна, не конкретна. Краще було б сказати «публікації творів Л. Курбаса» і розташувати їх не за алфавітом назв збірників чи окремих публікацій творів, а в хронології їхнього випуску.
Найбільший у покажчику розділ — «Публікації про життя і творчість Леся Курбаса». Укладачі прагнули згрупувати матеріали цього розділу у підрозділи переважно відповідно до їхнього змісту, що, безумовно, є корисним для майбутніх користувачів. Виділено 16 підрозділів, зокрема такі: 1. Загальні праці. Біографічні матеріали; 2. Роль Леся Курбаса в розвитку театральної справи України; 3. Лесь Курбас і театральні системи початку XX ст.; 4. Лесь Курбас — актор; 5. Лесь Курбас — театральний режисер і педагог; 6. Погляди Леся Курбаса на драматургію; 7. Лесь Курбас і художники театру; 8. Лесь Курбас і кіно; 9. Лесь Курбас і музика; 10. Лесь Курбас і літературне середовище його часу; 11. Учні та послідовники Леся Курбаса; 12. Дисертаційні дослідження, пов'язані з творчою діяльністю Леся Курбаса; 13. Вшанування пам'яті Леся Курбаса; 14. Лесь Курбас у художній літературі; 15. Кінофільми, теле- та радіопередачі про Леся Курбаса; 16. Лесь Курбас і сучасний театральний процес. У двох з цих підрозділів (першому і п'ятому) виділяються ще змістові рубрики. Таке бібліографічне групування значно спрощує пошук інформації з певної теми.
Алфавітне розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики в цьому розділі цілком відповідає його призначенню, оскільки дає змогу подавати поруч публікації кожного автора, який розглядав ту чи іншу тему. Описи документів, надрукованих некириличним шрифтом (англійською та польською мовами), подано наприкінці підрозділів.
Зрозуміло, що поділити наявні публікації за їхнім змістом не завжди вдається з абсолютною точністю, бо в деяких з них розглядаються одночасно декілька питань або зміст тієї чи іншої статті є корисним для висвітлення декількох тем. Тому укладачі покажчика застосували систему посилань: наприкінці того чи іншого підрозділу чи рубрики вказано номери бібліографічних записів тих документів з інших розділів чи підрозділів, які потрібні для висвітлення теми цього розділу. Вітаючи цей прийом бібліографування, висловимо зауваження, що, на жаль, він використаний недостатньо. Це можна побачити, якщо переглядати весь зміст покажчика, але ж автори-укладачі мали б допомогти читачу.
Наприклад, у підрозділі 1.2 потрібні посилання на №№ 22, 172; у підрозділі 2 — на №№ 184, 185, 209; у підрозділі 3 — на №№ 194, 210, 411, 451, 452, 453, 454. Аналогічно можна розглянути й інші підрозділи.
Звернемо увагу також на підрозділ 12 «Дисертаційні дослідження, пов'язані з творчою діяльністю Леся Курбаса». що виділений за іншою ознакою, ніж ті, що подані поруч, а саме не за змістовою, а за типологічною. Тому на всі записи з цього підрозділу треба було б дати посилання в інших підрозділах відповідно до змісту розглянутих у дисертаціях питань. Чомусь такий підхід застосований не до всіх дисертацій.
Особливу зацікавленість викликає третій розділ: «Архівні матеріали про Леся Курбаса». Архівні документи згруповано відповідно до місця збереження, а у межах підрозділів розташовано за хронологією їх датування. До бібліографічних описів багатьох документів додається коротка анотація, що характеризує їхній зміст.
Відображення архівних документів значно збагачує зміст бібліографічного покажчика. Але ці документи, на жаль, методично не поєднуються з попередніми розділами, тобто посилання на них у попередніх розділах відсутні. Крім того, хотілося б бачити пояснення, чи використовувалися описані архівні документи в публікаціях; якщо так, то в яких саме. Такі пояснення допомогли б читачам, які не мають безпосереднього доступу до описаних архівних документів, все ж таки використати їхній зміст, поданий у публікаціях. Варто було б також запобігти необов'язковим зверненням до архівних документів, уже відомих дослідникам.
Добре пророблений укладачами іменний покажчик, у якому відображені як прізвища авторів (зі всіх розділів), так і персоналій, тобто осіб, чиї прізвища згадуються в документах. Номери записів, що стосуються персоналій, подано в круглих дужках. Однак виникає таке запитання: чи варто в іменному покажчику зазначати прізвища членів редколегій тих збірників, де друкувалися твори про Л. Курбаса? Як правило, не всі вони є дослідниками творчості Л. Курбаса. Кількість згадувань їхніх прізвищ залежить від того, скільки разів описано статті зі збірників, де ці особи були членами редколегії, навіть не від кількості збірників. Можливо, треба було ввести додаткові позначки їхньої ролі наприклад: (уклад.), (редкол.).
Як позитивну рису бібліографічного покажчика відзначимо наявність у багатьох бібліографічних записах анотацій, що конкретизують зміст того чи іншого документа. Шкодуємо, що такі анотації подано не до всіх документів.
На нашу думку, бібліографічний покажчик буде корисним для науковців, яких цікавить подальше вивчення творчої, сценічної та теоретичної спадщини Леся Курбаса, викладачів та студентів мистецьких навчальних закладів, майбутніх акторів та режисерів, театрознавців, театральних критиків, театральних педагогів. Творча спадщина Леся Курбаса ще має достатньо загадок, особливо у галузі сценічної педагогіки та режисерської й акторської діяльності, які ще чекають вивчення і практичного освоєння в театральному мистецтві.
Галина Швецова-Водка,
професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії
Рівненського державного гуманітарного університету,
доктор історичних наук
Володимир Богатирьов,
завідувач кафедри театральної режисури
Рівненського державного гуманітарного університету,
доцент, кандидат педагогічних наук
У Харкові вийшов у світ бібліографічний покажчик «Творчий спадок Леся Курбаса у XXI столітті» (до 125-річчя від дня народження) Укладачі — С. В. Євсеєнко, С. І. Гордєєв, О. М. Левченко, науковий редактор О. І. Чепалов.
Значення постаті легендарного режисера-новатора, унікального режисера-педагога, видатного діяча не лише українського, але й світового театрального мистецтва Леся (Олександра Степановича) Курбаса важко переоцінити. Маючи європейську вищу освіту, продовжуючи власними здобутками традиції української акторської школи, Лесь Курбас став революціонером та оновлювачем сценічного мистецтва, борцем проти «народницько-етнографічного» побутового театру, реформатором театральної естетики свого часу. Нова доба буремних 20-х років вимагала нового мистецтва, нової драматургії, режисури, нового актора. Курбас створив низку молодіжних експериментальних студій, так званих майстерень, філій мистецького об'єднання «Березіль», у яких мав до 200 учнів.
Творча спадщина Леся Курбаса порівняно добре збереглася, можливо саме тому, що органи держбезпеки, які заарештували митця і знищили його, у своїх спецархівах зберігали всі нотатки, щоденники, лекції, листи, протоколи засідань режисерського штабу мистецького об'єднання «Березіль» та безліч інших документів, що стосувалися «ворога народу». Творчий і теоретичний доробок видатного режисера неодноразово був предметом наукових досліджень багатьох українських та зарубіжних учених, на цих безцінних матеріалах захищено ряд кандидатських та докторських дисертацій, видано фундаментальні монографії, збірники статей, матеріалів конференцій тощо.
Співробітники бібліотеки і кафедри режисури Харківської державної академії культури достойно відзначили 125-річчя від дня народження видатного діяча української культури, театрального режисера Леся Курбаса. Ними підготовлений і виданий бібліографічний покажчик, у якому відображено публікації творів Л. Курбаса і літературу про нього за період з 1988 по 2012 р. Укладачі відзначають, що в процесі укладання покажчика використано фонди різних бібліотек Харкова: бібліотеки Харківської державної академії культури, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Харківської міської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки імені К. С. Станіславського, бібліотеки Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія». Матеріали для покажчика надали також бібліотека Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса, Музей-садиба Леся Курбаса (с. Старий Скалат, Тернопільська обл.), дослідники творчості Л. Курбаса з діаспори В. Ткач (США) та І. Макарик (Канада), театрознавці з Києва, Одеси, Львова. В окремому розділі наведено описи архівних документів, що стосуються життя та діяльності Л. Курбаса, із трьох харківських музеїв і приватної колекції С. І. Гордєєва. Загальна кількість бібліографічних описів — 1283. Все це дає підставу сподіватися, що виявлення документів для відображення у бібліографічному покажчику здійснено з найбільшою повнотою.
Початкова дата бібліографічного обліку в пропонованому виданні обумовлена тим, що публікації за період 1906–1987 рр. повно відображено в таких виданнях: «Лесь Курбас у театральній діяльності, в оцінках сучасників: документи» (Балтимор-Торонто: Смолоскип, 1989) і «Лесь Курбас : указатель литературы за 1957–1987 гг. / сост. О. Попов» (Харків : Харк. держ. наук, б-ка ім. В. Г. Короленка, 1988).
Увесь наявний матеріал згруповано у три розділи. Перші два розділи традиційні для біобібліографічних покажчиків: у першому відображено твори митця, у другому — літературу про нього. У першому розділі відображено як окремі публікації творів Л. Курбаса з різних видань, так і збірники, в котрих подано великий масив теоретичної спадщини Л. Курбаса.
Матеріали другого розділу згруповано у підрозділи переважно відповідно до їхнього змісту, що, безумовно, є корисним для майбутніх користувачів. Виділено 16 підрозділів, зокрема, такі: 1. Загальні праці. Біографічні матеріали; 2. Роль Леся Курбаса в розвитку театральної справи України; 3. Лесь Курбас і театральні системи початку XX ст.; 4. Лесь Курбас — актор; 5. Лесь Курбас — театральний режисер і педагог; б. Погляди Леся Курбаса на драматургію; 7. Лесь Курбас і художники театру; 8. Лесь Курбас і кіно; 9. Лесь Курбас і музика; 10. Лесь Курбас і літературне середовище його часу; 11. Учні та послідовники Леся Курбаса; 12. Дисертаційні дослідження, пов'язані з творчою діяльністю Леся Курбаса; 13. Вшанування пам'яті Леся Курбаса; 14. Лесь Курбас у художній літературі; 15. Кінофільми, теле- та радіопередачі про Леся Курбаса; 16. Лесь Курбас і сучасний театральний процес. У двох з цих підрозділів (першому і п'ятому) виділяються ще змістові рубрики. Таке бібліографічне групування значно полегшує пошук інформації з певної теми.
Алфавітне розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики в цьому розділі цілком відповідає його призначенню, тому що дозволяє подавати поряд публікації кожного автора, що розглядав ту чи іншу тему. Описи документів, надрукованих некириличним шрифтом (англійською та польською мовами) подано наприкінці підрозділів.
Зрозуміло, що поділити наявні публікації за їхнім змістом не завжди вдається з абсолютною точністю, тому що в деяких з них розглядаються одночасно кілька питань, або зміст тої чи іншої статті є корисним для висвітлення кількох тем. Тому укладачі покажчика застосували систему посилань: наприкінці того чи іншого підрозділу чи рубрики вказано номери бібліографічних записів тих документів з інших розділів чи підрозділів, які потрібні для висвітлення теми даного розділу. Вітаючи цей прийом бібліографування, висловимо зауваження, що, на жаль, він використаний недостатньо, тому користувачу посібника доведеться уважно переглядати всі підрозділи, щоби найбільш повно виявити літературу з теми, що його цікавить.
Особливу зацікавленість викликає третій розділ: «Архівні матеріали про Леся Курбаса». Архівні документи згруповано відповідно до місця збереження, а в межах підрозділів розташовано за хронологією їх датування. До бібліографічних описів багатьох документів додається коротка анотація, що характеризує зміст документа.
Добре пророблений укладачами іменний покажчик, у якому відображені як прізвища авторів (з усіх розділів), так і персоналій, тобто осіб, чиї прізвища згадуються в бібліографічних записах. Номери записів, що стосуються персоналій, подано в круглих дужках. Можливо, треба було ввести додаткові позначки ролі інших осіб, наприклад: (сост.), (редкол.).
Як позитивну рису бібліографічного покажчика відзначимо наявність у багатьох бібліографічних записах анотацій, що конкретизують зміст того чи іншого документа.
На нашу думку, бібліографічний покажчик буде корисним для науковців, яких цікавить подальше вивчення творчої, сценічної та теоретичної спадщини Леся Курбаса, викладачів та студентів мистецьких навчальних закладів, майбутніх акторів та режисерів, театрознавців, театральних критиків, театральних педагогів. Творча спадщина Леся Курбаса ще має достатньо загадок, особливо в галузі сценічної педагогіки та режисерської й акторської діяльності, які ще чекають вивчення і практичного освоєння у театральному мистецтві.
Галина ШВЕЦОВА-ВОДКА,
професор кафедри бібліотекознавства
і бібліографії Рівненського державного
гуманітарного університету,
доктор історичних наук
Володимир БОГАТИРЬОВ,
завідуючий кафедрою театральної режисури
Рівненського державного гуманітарного університету,
доцент, кандидат педагогічних наук.
«Творчий спадок Леся Курбаса у XXI столітті: бібліографічний покажчик», (до 125-річчя від дня народження) [укладачі: С. В. Євсєєнко, С. І. Гордєєв, О. М. Левченко; науковий редактор О. І. Чепалов]. Харків, ХДАК, 2012
Співробітники бібліотеки та кафедри режисури Харківської державної академії культури до 125-річчя від дня народження легендарного режисера-новатора, видатного діяча театрального мистецтва Леся Курбаса підготували бібліографічний покажчик, у якому відображено публікації його творів і літературу про нього за період з 1988 по 2012 р. Укладачі покажчика використали фонди бібліотек Харкова: Державної академії культури, Національного університету мистецтв імені І. Котляревського, Гуманітарного університету «Народна українська академія», Державної наукової бібліотеки імені В. Короленка, Міської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки імені К. Станіславського. Матеріали для покажчика надали також бібліотека Київського Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса, Музей-садиба Леся Курбаса (с. Старий Скалат, Тернопільська обл.), дослідники творчості Л. Курбаса з діаспори В. Ткач (США) та І. Макарик (Канада), театрознавці з Києва, Одеси, Львова. В окремому розділі наведено описи архівних документів із трьох харківських музеїв і приватної колекції С. І. Гордєева.
Увесь матеріал згруповано у три розділи: у першому відображено твори митця, у другому — література про нього, у третьому — архівні матеріали про Леся Курбаса.
Крім загальних праць та біографічних матеріалів, публікації відображають роль Леся Курбаса в розвитку театральної справи України, його зв'язок з театральними системами початку XX ст.; доробок Курбаса-актора, режисера й педагога; погляди Леся Курбаса на драматургію, взаємодію з художниками театру, літературним середовищем його часу; учні та послідовники Леся Курбаса, дисертаційні дослідження, пов'язані з його творчою діяльністю, його постать у художній літературі, кінофільмах, теле- та радіопередачах, вплив Леся Курбаса на сучасний театральний процес.
Бібліографічний покажчик буде корисним для всіх, хто вивчає творчу, сценічну та теоретичну спадщину Леся Курбаса, викладачів та студентів мистецьких навчальних закладів, театрознавців, театральних критиків, театральних педагогів.
Текст: Галина Швецова-Водка,
Володимир Богатирьов
<…> На партнерських засадах успішно реалізували проект кафедри режисури, документознавства та книгознавства, довідково-бібліографічного відділу бібліотеки ХДАК у формі якісного ексклюзивного продукту — бібліографічного покажчика «Лесь Курбас». <…>
Шейко В. Харківська наукова школа книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства: система комунікаційних зв’зків / Василь Шейко, Наталя Кушнаренко, Алла Соляник // Вісн. Кн. палати. — 2012. — № 11. — С. 40–45. — Бібліогр.: 15 назв.
